душа після смерті. Імонах лоток (Троянд)

душа після смерті. Імонах лоток (Троянд)

ОПИС

 Ця книга має двояку мету: по-перше, з погляду православного основного навчання про загробне життя, дати пояснення сучасних "померлих" дослідів, які збудили таку цікавість у деякихрегулюваннях і наукових колах; по-друге, надати основні джерела та тексти, що містять православне навчання про загробне життя. Якщо нині це навчання так погано розуміють, то це багато в чому наслідок того, що в наші "просвітлені" часи ці тексти перебувають у забуванні й зовсім "виходили з моди". Ми намагалися зробити ці тексти більш зрозумілими та доступними сучасному читачеві. Немає потреби говорити про те, що вони являють собою нескінченно глибше та корисніше читання, ніж популярні зараз книги про "помертний" досвіді, у яких, навіть якщо вони і не є лише звичайною сенсацією, все одно не може бути нічого, крім зовнішньої ефектності, тому що в них немає цілісного та істинного навчання про загробне життя.

Викладена в цій книзі православне навчання безсумнівно зазнає критикування з боку деяких осіб, як занадто просте та наївне, щоб у нього міг повірити людина XX століття. Тому треба підкреслити, що це навчання є невчення кількох ізольованих або нетипальних вчителів Православної Церкви, а навчання, яке Православна Церквадовіро запропонувала від самого початку, яке викладено в незліченних священнотільних творіння, ужитках святих і культах Православної Церкви, і яке Церква безперервно передає аж до наших днів. "Простота" цього навчання — це простота самої істини, яка — чи вона виражена в тому чи іншому навчанні Церкви — виявляється освіжним джерелом ясності серед плутанини, викликаною в сучасних розумах різними вадами та порожніми спекуляціями останніх століть. У кожному розділі справжньої книги робиться спроба вказати на священноатаційні й агіографічні джерела, що містять це навчання.

Основним джерелом натхнення під час написання цієї книги послугували твори історика Ігнаттія (Брянчаніна), який був, можливо, першим великим російським православнимрегером, що безпосередньо зайнявся саме тією проблемою, яка стала такою гострою в наші дні: як зберегти справжнє сімейне зобов'язання і навчання у світі, який став абсолютно чужому православ'ю й прагне або до того, щобiчнювати та відкинути його, або перетовкувати його в такий спосіб, щоб воно стало сумісним зіскривним образом життя і мислення. Гостро відчуваючи собою римським-католічну й інші західні впливи, які прагнули модернізувати православ'я навіть у його дні, переважаний Ігнатій готувався до захисту православ'я як способом поглибленого вивчення православних першоджерело (яке навчання він увібрав у ряді найкращих православних монастирів свого часу), так і за допомогою ознайомлення з наукою й літератури свого часу (він навчався у військово-інженерномучилищі, а не ввальній семінарії). Озброєний, у такий спосіб, пізнавши як православнесердня, так і світських наук, він присвятив своє життя захисту чистоти православ'я і викриттю сучасних ухилень від нього. Не буде перебільшенням сказати, що в жодній із православних країн ХIХ століття не було такого захисника православ'я від спокуси та закидань сучасності; єдиним його суперником був тільки його землякомометр Феофан Затворник, який загалом то робили те саме, але на менш високому рівні.

 Один том зборів творів священника Ігнатія (том 3) спеціально присвячений церковному вченню про загробне життя, яке він захистив проти римської-католичних та інших сучасних спотворень. Саме з цього тома ми насамперед взяли для нашої книги обговорення таких питань, як митарства та явища парфумів, — навчання, які з низки причин сучасний розум не може прийняти, але наполягає на їх перетовчуванні або повному відкинутті. Переважний Феофан, звичайно,чив тому ж, і ми також скористатися його словами; а в нашому столітті інший видатний російський православнийрегент, блаженної пам'ятітар Іван (Максімович) так ясно та простокрутив це навчання, що ми використовували його слова як основу для завершального розділу справжньої книги. Те, що православне навчання про загробне життя настільки чітке та чітко видавалося видатним сучасним вчителям православ'я аж до наших днів, надає величезну користь нам, які прагнуть сьогодні зберегти вітчизняне православ'я не просто шляхом правильної передавання слів, але більше того — способом справжнього православного трактування цих слів.

У книзі, крім вищезгаданих вище православних джерел і штовхань, ми широко використовували сучасну неправославну літературу про "посмертні" явища, а також низку штучних текстів щодо цього питання. У цьому ми застосовували прикладхарства Ігнатія — викладати 53-вчення так повно та небезпечно, наскільки це потрібно для викриття його помилковості, щоб православні (15латани) не спокушалися ним; як і він, ми виявили, що неправославні тексти, коли йдеться про опис фактичного досвіду (а не мнеться і не штовхається), дають часто приголомшливе підтвердження істин православ'я. Головною нашою метою в цій книзі було дати таке детальне протиставлення, наскільки потрібно, щоб показати повну різницю між православним навчанням і досвідом православних святих, з одного боку, і оксульним навчанням і сучасними досвідами, — з інший. Якби ми просто виклали православне навчання без цього протиставлення, воно було б переконливо лише для небагатьох, не рахуючи тих, хто вже дотримується цих поглядів; але зараз, можливо, навіть дещо з тих, хто залучений у сучасні досліди, усвідомлює величезну різницю між ними та достоту духовним досвідом.

Однак уже те, що велика частина цієї книги присвячена обговоренням дослідів, як ранніх, так ірахійських, означає, що тут не все є просте викладення церковного навчання про життя після смерті, але що також дається і авторська інтерпретація цих різноманітних дослідів. А в тому, що стосується самих інтерпретацій, звичайно, є місце для законного різносмислення між православнимиполотнцями. Ми постаралися, наскільки це можливо, дати ці інтерпретації в умовній формі, не намагаючись визначити ці сторони досвіду так само, як можна визначити загальне навчання Церкви про загробне життя. Зокрема, що стосується октульних дослідів "все тіло" і в "астральній площині", ми просто привели їх у такому вигляді, у якому вони були викладені самими їхніми учасниками, і порівняли їх з аналогічними пригодами в православній літературі, не намагаючись точно визначити природу цих дослідів; але ми приймаємо їх як реальні досліди, у яких дійсно має місце контакт ізгуртувальними силами, а не як прості шульфи. Нехай читач сам оцінює про те, наскільки справедливий цей підхід.

Повинно бути зрозуміло, що ця книга в жодному разі не претендує на вичерпне викладення православного навчання про загробне життя, це лише введення в нього. Однак насправді немає повного навчання щодо цього питання, як ні й православних експертів у цій галузі. Ми, що живуть на землі, навряд чи можемо навіть почати розпатування реальності 95 світу, поки самі не будемо там живемо. Це процес, який починається зараз, у цьому житті, а завершується у вічній повіці, де ми обличчям до обличчя споглядатиме те, що зараз бачимо крізь тьмяне скло, ворожіння (1 Кор. XIII, 12). Але православні джерела, на які ми зазначили в цій книзі, дають нам основний почерк цього навчання, достатній, щоб спонукати нас не до придбання точного знання про те, що, зрештою, поза нами, а до того, щоб почати боротьбу за досягнення мети хове життя — Царський, і уникнути безовських пасток, які ворог нашого порятунку розставляє на шляхуічної боротьби. Потубічний світ реальніший і ближчий, ніж ми зазвичай думаємо, а шлях до нього відкривається нам через життя національного руху та молитви, яку Церква дала нам як засіб порятунку. Ця книга присвячена й адресована тим, хто хоче вести таке життя.

Від перекладача. І перекладалася ця книга російською мовою для тих, хто щиро прагне до того, щоб вести духовний життя православного учня. З божественною допомогою вдалося завершити переклад усього за півтора місяця, і завжди в цій роботі мене зміцнювала думка про нашу чудову православну молодь, якій так потрібні такі "прості" книги, які говорять про "один на споживання" і вчать жити з думкою про смерті, щоб увійти в життя, тоді як зумілий світ живе все більше й більше фізичними життям, їсть і п'є, бо знає, що завтра вмирає (1 Кор. XV, 32). Від душі хочеться побажати всім серйозним читачам прийняти цю вітчизняну віру з усією щирістю і простотою, з якою сховища її перші та до наших днів.

Моя серцева безмежна подяки всім друзям, чия зацікавленість у цій роботі та допомога - молочата та дієва - так були потрібні і дороги. Загалом вдалося знайти майже всі російські першоджерела, наведені о.нносом, але деякі витримки доводиться давати у зворотному перекладі. З огляду на малу доступність низки корисних книг, я відчув потребу зробити кілька добавок до застосунка, щоб поясніше проілюструвати матеріал книги. Заздалегідьношу попрощайся за всі можливі неточності та помилки.

стулятка всіх православних читачів 27: 30 см, 275 см (530 Вт/19) (1949) 36, 27 см см (530 Вт/2) 1") 1/2,/2,/1,/1,/1,/1,/1,/1,/1,/1,/1,/1,/1,/1,/1,/1,/1,/1,/1/1,/1,/1/1////////маєсне). неваина.

характеризатор, 1984 р.

Кожна людина була багата, одягалася в порфіру та висон і кожен день їдав блискуче.

Був також деякий нічий, ім'ям їжте, який лежить біля воріт його в ступах іноважив насититися крихтами, що падають зі столу богача, і пси, приходячи, лизали ступ'я його.

Помір нічий і віднесений був Ангелами на лонодачі. Помирає багатій, іранили його.

І в аде, бувши в муках, він підніс очі свої, побачив далеко 54 і 41 на лоні його і, запитавши, сказав: відче онлайне! умилосердись надо мене та пішли 59, щоб омочив кінець перса свого у воді та прохолодів язик мій, бо я мучуся в полум'я сем.

Алевільно сказав: чадо! пам'ятай, що ти отримав вже добре твоє в житті твоїй, аодіан — зловісне; нині ж він тут тішитьться, а ти страждаєш; і над усе того між нами й вами затверджена велика прірва, так що ті, хто хоча-небудь перейти звідси до вас не можуть, також і звідти до нас не переходять.

Тоді сказав він: так Lave тебе, відче, пішли його до будинку батька свого, бо в мене п'ять братів; нехай він заслужить їм, щоб і вони не прийшли в це місце мук.

дачі сказав йому: вони мають духаву й керма; нехай слухають їх.

Він же сказав: ні, відчеass, але якщо хто з мертвих прийде до них, покаються.

Тодідовіас сказав йому: якщо духам і духам не слухають, то, якби хто і з мертвихVS, не повірять (Лк. XVI, 19—31).

 МІСТЕННЯ 

 
Предисловие – 7

I. Деякі аспекти сучасних дослідів — 13

1. Позателісний досвід — 21

2. Зустріч з іншими — 28

3. «Світна істота» — 40

II. Православне навчання про Аншихангелів — 43

III. Виявлення Ангелів і безів на годину смерті — 59

IV. Сучасний досвід «ніба» — 75

V. Повітряне царство парфумів — 87

1. Початкова природа людини — 88

2. Падіння людини — 89

3. Контакт зі спадлими парфумами — 91

4. Відкриття почуттів — 94

5. Небезпека контакту з парфумами — 98

6. Деякі практичні поради — 99

Поєднання — 102

VI. Повітряні митарства — 105

1. Як розуміти митарства — 108

2. Свято-телечеське свідчення про повітряних митарств — 113

3. Митарства в життях святих — 120

4. Сучасні випадки проходження митарств — 125

5. Митарства, перенесені ще до смерті — 129

6. Чарівний суд — 132

7. Митарства як пробний камінь автентичності посмертного досвіду — 134

8.йманню священника Феофана Затворча про повітряних митарствах — 136

VII. Досвіди «виходу з тіла» в містичній літературі — 139

1. Тибетська «Книга мертвих» — 141

2. Письмо Еммануїлу Сведборгу — 145

3. «Астральна площина» теософії — 151

4. «Астральна проєкція» — 154

5. «Астральна подорож» — 163

6. Виводи щодо «ветелесної зони» — 176

Помітки про «перехрещення» — 187

VIII. Справжні спільні досвіди неба — 197

1. Місце розташування неба й адапту — 197

2. Загальнорічні досліди з неба — 204

3. Властивості справжнього досвіду неба — 216

Примітки про бачення адапту — 221

IX. Сенс сучасних «посмертних» дослідів — 229

1. Що доводять сучасні досліди? – 229

2. Зв'язок із містичним — 233

3. Оккультурне навчання сучасних дослідників — 240

4. «Міссія» сучасних «посмертних» дослідів — 245

5.Мостове ставлення до смерті — 251

Примітки — 263